Про мене

Широкоступова Інна Леонідівна, вчитель математики та інформатики в Чорнобаївському НВК. Закінчила магістратуру фізико-математичного факультету, в ХДУ в 2015 році.

Проблема, над якою працюю: "Розвиток логічного мислення на уроках математики та інформатики"

Логічне мислення - здатність мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, та вміння викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової та практичної діяльності.

Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися з задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі - відмінний інструмент для такого розвитку. 

. Ефект ПРИ Найбільший цьому може бути досягнуть у результаті застосування різних Форм роботи над задачею Це:

1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але воно окупається.

2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами в основному через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Крім того, звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. Але я вважаю, що це доступно не всім учням, а лише тим, хто любить математику, має особливі математичні здібності.

3. Правильно організований спосіб аналізу задачі -. З питання чи від даних до питання
4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.

5. Самостійне складання задач учнями. Скласти задачу: 

1)       використовуючи слова: більше на, стільки ,, менше в, на стільки більше, на стільки менше; 

2)       розв'язувану в 1, 2, 3 дії; 

3)       по даному її плані рішення, діям і відповіді; 

4)       по вираженню і т.д.

6. Рішення задач з відсутніми чи зайвими даними.

7. Зміна питання задачі.

8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі.

9. Пояснення готового рішення задачі.

10. Використання прийому порівняння задач і їхніх рішень.

11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних.

12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією.

13. Закінчити рішення задачі.

14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі ( чи , навпаки , відновити пропущене питання і дія в задачі ).

15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.

16. Рішення зворотних задач.

Логіка  необхідна там, де є потреба систематизувати і класифікувати різні поняття, дати їм чітке визначення.   Для вирішення цієї проблеми необхідна спеціальна робота щодо формування та вдосконалення розумової діяльності учнів.

Необхідно: 

ü   Розвивати вміння проведення аналізу дієвості для побудови інформаційно-логічної моделі;

ü   Навчити використовувати основні алгоритмічні конструкції для побудови алгоритмів (з метою розвитку алгоритмічного мислення);

ü  Виробляти вміння встановлювати логічну (причинно-наслідковий) зв'язок між окремими поняттями; 

ü  Удосконалювати інтелектуальні і мовні вміння учнів. 

У старших класах для учнів посилюється важливість самого процесу навчання, його мету, завдання, змісту і методи. Цей аспект впливає на ставлення учня не тільки до навчання, але і до самого себе, до свого мислення, до своїх переживань. 

Організація  матеріалу у вигляді схем сприяє його кращому засвоєнню, відтворенню тому, що значно полегшує подальший пошук. 

Практика Педагогічна  показує, що таке подання навчального матеріалу сприяє осмисленому структурування учнями сприймають інформації і на цій основі - більш глибокому розумінню логічних закономірностей і зв'язків між основними поняттями теми, що вивчається. Структурування інформації повинно використовуватися як при поясненні навчального матеріалу (короткі  конспекти  лекцій), так і для більш ефективної організації практичної роботи на комп'ютері (тексти лабораторних робіт), для активізації самостійної роботи учнів.